Податкова революція: нові виклики та можливості для України

Важливий крок у податковій політиці

10 жовтня 2024 року Верховна Рада України ухвалила важливий законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (реєстр. № 11416-д). Цей документ, що пройшов через друге читання, став результатом тримісячних жвавих дискусій, які точилися з моменту його первинної версії. Багато хто вважав, що його ухвалення принесе позитивні зміни у важкі часи для бізнесу, проте справжні наслідки ще належить проаналізувати.

Затвердження цього законопроєкту стало вагомою подією в умовах воєнного стану, коли країна намагається відновити економічну стабільність. Проте, як і в будь-якому важливому рішенні, тут є свої нюанси, які можуть мати серйозні наслідки для підприємців та бізнес-середовища в Україні.

Податкові пільги та нові зобов’язання

Законопроєкт має на меті не лише продовження пільг щодо благодійної допомоги з бюджетів інших держав до закінчення воєнного стану, а й введення нових податків, зокрема, підвищення військового збору. Ставка ВЗ зросте з 1,5% до 5%, що не обіцяє нічого доброго для підприємців. Водночас введення нових зобов’язань для фізичних осіб-підприємців та змін у звітності можуть стати додатковим тягарем у цей складний час.

Цей законопроєкт також передбачає зміну умов оподаткування для різних груп платників податків. Наприклад, фізичні особи-підприємці будуть зобов’язані сплачувати військовий збір на рівні 1% від доходів, що також може серйозно вдарити по малому бізнесу, який і так страждає від наслідків війни. На тлі економічної нестабільності такі зміни можуть стати черговим ударом по підприємцям, які намагаються утримати свій бізнес на плаву.

Питання без відповіді

Прикінцеві положення законопроєкту передбачають розробку змін до Бюджетного кодексу, які стосуються зарахування надходжень від військового збору до спеціального фонду Державного бюджету. Проте питання, чому ці зміни не були ініційовані раніше, залишається відкритим. Це наводить на думки про системні проблеми в управлінні державними фінансами, які потребують термінового вирішення.

Складно давати детальні коментарі щодо конкретних положень останньої редакції, оскільки Порівняльна таблиця до законопроєкту може виявитися не зовсім коректною. З огляду на обсяг змін і важливість цього законопроєкту, ми з нетерпінням очікуємо на офіційне оприлюднення проголосованого закону, адже за цим неодмінно послідує шквал публікацій та коментарів, які розкриють нові аспекти та можливі наслідки.

Негативні наслідки для бізнесу

Введення підвищених ставок військового збору та загалом податкового тиску на фізичних осіб-підприємців, за оцінками експертів, призведе до низки негативних наслідків. Андрій Длігач зазначає, що ці зміни можуть призвести до скорочення інвестицій, падіння оборотів бізнесу, а також до зростання тіньової економіки до рекордних 44%.

Ці проблеми, безсумнівно, матимуть катастрофічні наслідки не тільки для окремих підприємств, але й для економіки країни в цілому. Крім того, підвищення ставок військового збору може призвести до додаткового скорочення ВВП на 0,9% і зменшення бюджетних надходжень, що, в свою чергу, призведе до ще більшого збільшення державних видатків.

Також потрібно враховувати, що через підвищення податкового тиску підприємці можуть змушені шукати шляхи ухилення від оподаткування, що лише посилить проблему тіньової економіки. Важливо усвідомлювати, що цей процес може закласти негативний фундамент для економічного відновлення України в післявоєнний період.

Альтернативні варіанти

На тлі обговорень парламент не прийняв альтернативу, що могла б бути менш шкідливою для економіки — тимчасове підняття ставки ПДВ до 22%. Це рішення могло б суттєво збільшити надходження до бюджету, хоча й незначно вплинути на інфляцію. Замість цього, нові правила не лише погіршать становище малого та середнього бізнесу, а й зменшать бюджетні надходження.

Це особливо тривожить, оскільки підвищення ставки ПДВ може дати країні можливість отримати стабільні надходження до бюджету, які можна використати на відновлення економіки, соціальні програми чи фінансування критично важливих потреб. Натомість нові податкові ставки можуть призвести до економічного спаду та ще більшої незадоволеності серед населення.

Необхідність системних змін

Сумно усвідомлювати, що голова профільного комітету ВРУ Данило Гетманцев неодноразово зазначав можливість підвищення ставки ПДВ у майбутньому. Проте питання про системне поповнення бюджету шляхом детінізації економіки та наведення ладу у національних реєстрах залишається незадоволеним.

Це підкреслює відсутність стратегічного підходу до податкової політики, що може мати фатальні наслідки. Україні потрібні реформи, які не лише збільшать надходження до бюджету, а й створять сприятливе середовище для розвитку бізнесу.

Дискусії на цю тему точилися не лише в парламенті, а й серед бізнесменів та експертів. І навіть незважаючи на негативну оцінку законопроєкту з боку правників Апарату ВРУ, 247 народних депутатів ухвалили його. Цей факт, без сумніву, залишиться в пам’яті платників податків, які, ймовірно, вдаватимуться до судів.

Невизначеність та подальші кроки

Наразі, новий законопроєкт ще не має остаточної редакції, тож не можна з упевненістю говорити про його конкретні положення. Існує ймовірність, що його ще переголосують, адже відсутність належної систематизації та ясності у його формулюваннях може призвести до юридичних проблем.

Попередня версія законопроєкту передбачає ряд суттєвих змін, таких як підвищення ставок військового збору, нові правила оподаткування банків і зміни в звітності. Все це свідчить про спробу уряду підняти економіку на ноги, але чи буде це достатньо, аби запобігти подальшим кризам у бізнесі та державних фінансах — питання залишається відкритим.

Водночас Україні потрібно зосередитися на більш фундаментальних змінах, які допоможуть стабілізувати економіку та зменшити соціальну напругу. Реформи мають бути комплексними, спрямованими на модернізацію податкової системи, боротьбу з корупцією та підтримку підприємництва.

Лише в такому випадку, можливо, ми зможемо відчути позитивні зміни у фінансовій ситуації та сприяти розвитку української економіки в умовах сучасних викликів.