Мільйонний штраф за РРО: чому бізнес виграє суди проти податкової за карантинні періоди
Власники малого та середнього бізнесу досі отримують податкові повідомлення-рішення з мільйонними сумами за нібито непроведені через реєстратор розрахункові операції. Особливість таких спорів у тому, що перевірки проходять сьогодні, а порушення стосуються 2020–2021 років — періоду, коли діяв карантинний мораторій на застосування санкцій. Розбираємо, чому суди дедалі частіше стають на бік підприємця.
Темпоральні межі відповідальності
Показовою є справа № 520/36552/23, що увійшла до згрупованої судової практики щодо штрафів за РРО, у якій податківці нарахували комунальному підприємству 1 078 036,15 грн за непроведення операцій через РРО у 2020–2021 роках. Фактична перевірка відбулася лише у квітні 2023 року. Суд встановив ключове: відновлення права контролюючого органу заходити з перевіркою не означає автоматичного відновлення права застосовувати санкції за періоди, захищені карантинним імунітетом. Держава не може ретроспективно погіршувати правовий статус платника лише через фіскальний дефіцит.
Податкові органи часто помилково ототожнюють право на перевірку з правом на штраф, і саме тому такі рішення масово скасовуються у судах першої та апеляційної інстанцій.
Підстави для перевірки мають бути реальними
Другий ефективний напрям захисту — оскарження самих підстав візиту інспекторів. У справі № 520/16953/25 суд скасував штраф на 85 500 грн, бо орган не довів наявності реальних підстав для фактичної перевірки, які чітко регламентує стаття 80 Податкового кодексу. Посилання на внутрішню доповідну записку без конкретики робить докази недопустимими.
Працює і субстантивний підхід. У справі № 520/12573/25 податкова намагалася стягнути майже 4 млн грн за відсутність обліку товарних запасів, але суд встановив, що звичайні велосипеди не є технічно складними побутовими товарами, тож платник єдиного податку другої групи взагалі звільнений від такого обліку.
Тягар доказування — на податковій
Згідно зі статтею 77 КАС, доводити правомірність рішення зобов’язаний саме орган влади. Там, де інспектори фіксують значну нестачу товару без документів про законне вибуття, суди визнають це продажем без фіскалізації та підтримують штраф у 150% вартості нестачі. Натомість реєстрація касового апарата за сусіднім номером будинку в межах одного ТЦ — лише технічна помилка, якщо всі операції передані на сервер ДПС.
Ключовий висновок практики: суди розмежовують технічні хиби та реальне приховування доходу. Перш ніж сплачувати багатомільйонний штраф, варто перевірити згруповану судову практику щодо штрафів за РРО й зіставити дату порушення з періодами карантинного звільнення. Знайти повні тексти аналогічних рішень можна у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Опублікувати коментар