ᐈ Бронювання залізничників: як уникнути мобілізації законно?

Бронювання військовозобов’язаних – це надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації для працівників, які потрібні для забезпечення функціонування критичних сфер економіки та інфраструктури. Правові основи цього механізму визначені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та підзаконними актами. Згідно зі статтею 23 цього Закону, військовозобов’язані, заброньовані на період мобілізації за державними органами або підприємствами, не підлягають призову і перебувають на спеціальному військовому обліку. Таким чином, оформлена «бронь» фактично є звільненням від призову на час дії мобілізації.

Президент України ввів воєнний стан і оголосив загальну мобілізацію Указом від 24 лютого 2022 року (затвердженим Верховною Радою). Цей режим неодноразово подовжувався указами Президента (кожні 90 днів) і діє дотепер. В умовах загальної мобілізації Уряд та військове командування визначили перелік галузей і посад, що мають стратегічне значення – у їх числі і залізнична сфера.

Кабінет Міністрів України ухвалив низку постанов, що регулюють бронювання військовозобов’язаних. Ключовим документом є Постанова КМУ № 76 від 27.01.2023 «Деякі питання реалізації положень Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час». Цією постановою затверджено Порядок бронювання (процедуру подання списків, ухвалення рішень), а також Критерії визначення підприємств критично важливими. Надалі до постанови № 76 неодноразово вносилися зміни, аби вдосконалити процес (зокрема, постановами № 1332 від 22.11.2024, № 11 від 10.01.2025, № 36 від 14.01.2025 тощо).

Окремо Уряд видавав рішення, що стосуються саме залізничників. Зокрема, Постанова КМУ № 492 від 03.05.2024 продовжила на один місяць вже надані відстрочки від призову для працівників державних акціонерних товариств залізничного транспорту. Цим рішенням уряд подовжив дію броні залізничників, термін якої добігав кінця, ще на місяць. Подібні рішення забезпечували безперервність дії бронювання для залізничної галузі і в подальшому. Також відповідні накази Міністерства оборони та роз’яснення Генерального штабу регламентують постановку заброньованих осіб на спеціальний військовий облік та взаємодію з територіальними центрами комплектування (військкоматами).

Механізм подання списків на бронювання працівників залізниці

Залізничний транспорт є критично важливою частиною інфраструктури, тому його ключові працівники підлягають бронюванню від мобілізації.

Процедура бронювання працівників залізничного транспорту складається з кількох етапів і зараз значною мірою цифровізована для швидкості та зручності. Алгоритм дій можна описати так:

Формування списків на підприємстві. Роботодавець (наприклад, АТ «Укрзалізниця») визначає перелік працівників призовного віку, які відповідають критеріям бронювання (про критерії – далі). Кадрова служба готує список військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання, із зазначенням їхніх даних, посад та обґрунтуванням необхідності відстрочки.
Подача через уповноважений орган або електронний портал. Згідно з постановою № 76, подання списків здійснюється через відповідний орган влади, у сфері управління якого перебуває підприємство. Для залізниці таким органом є Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури (колишнє Мінінфраструктури) або безпосередньо Кабмін, адже «Укрзалізниця» – стратегічна державна компанія. Сьогодні процес подання значно спрощено завдяки порталу електронних послуг «Дія». Критично важливі підприємства можуть подати список на бронювання онлайн, а рішення ухвалюється протягом 72 годин. Тобто, фактично за три робочі дні уповноважені органи перевіряють дані і погоджують або відхиляють заявку. Раніше цей процес займав більше часу і вимагав паперової переписки, тепер же все відбувається в електронній системі.
Розгляд та погодження. Поданий список проходить перевірку Генеральним штабом ЗСУ та Міністерством оборони на відповідність встановленим вимогам. Зокрема, перевіряються військово-облікові спеціальності працівників та наявність підстав для бронювання. Історично погодження Генштабу було обов’язковим, однак із середини 2024 року процедуру оптимізували, і погодження відбувається паралельно з розглядом Міністерства економіки. Міністерство оборони та Генштаб забезпечують, щоб заброньовані особи дійсно потрібні на цивільному фронті і щоб не забронювати тих, кого критично потребують у війську.
Ухвалення рішення про бронювання. Центральним координаційним органом у цій процедурі є Міністерство економіки України. Саме воно за результатами розгляду видає рішення (наказ) про бронювання конкретних військовозобов’язаних. Рішення Мінекономіки визначає строк відстрочки (як правило, до 6 місяців). Витяг з наказу Мінекономіки про надання відстрочки є офіційним підтвердженням бронювання працівника.
Постановка на спеціальний військовий облік. Після отримання наказу про бронювання роботодавець та відповідні органи зобов’язані забезпечити постановку заброньованих працівників на спеціальний військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування. На кожного заброньованого військовозобов’язаного до військкомату подається повідомлення про бронювання для зарахування його на спеціальний облік (зазвичай це здійснюється протягом 5 днів з дня видачі наказу про бронь). Перебування на спеціальному обліку означає, що дані особи виключаються зі списків тих, кого можна мобілізувати, на весь строк дії броні.

Варто підкреслити, що бронювання має чітко визначені строки дії. Поширеною практикою є бронь на 6 місяців, після чого за потреби підприємство повинно подати списки повторно для продовження відстрочки. Уряд неодноразово автоматично подовжував дію бронювань для залізничників постановами (як-то № 492/2024, № 516/2024 тощо), аби уникнути розриву в захисті працівників, поки готується новий перелік. Таким чином, процес бронювання є циклічним: після закінчення терміну відстрочки процедуру слід провести знову.

Критерії бронювання працівників залізниці

Залізничний транспорт належить до критично важливої інфраструктури держави, особливо в умовах війни. Залізничники забезпечують перевезення військ, техніки, гуманітарних вантажів, евакуацію населення, підтримку економіки. Тому критерії бронювання працівників залізниці випливають із їх стратегічного значення для оборони та життєдіяльності країни.

Закон визначає декілька категорій військовозобов’язаних, які можуть бути заброньовані. Для залізничної галузі актуальними є дві з них:

Працівники підприємств з мобілізаційними завданнями. Якщо підприємству офіційно встановлено мобілізаційні завдання (державні замовлення на особливий період), то його працівники, необхідні для виконання цих завдань, підлягають бронюванню. Укрзалізниця має мобілізаційні перевезення, отже цей критерій застосовується.
Працівники критично важливих підприємств. Постановою № 76 затверджено критерії визначення критично важливих для економіки та безпеки підприємств. Укрзалізниця як національний перевізник безумовно відповідає таким критеріям (значна кількість працівників, критична роль у економіці, забезпечення потреб ЗСУ та населення тощо). Статус критично важливого надається рішенням уповноваженого органу, і залізнична компанія та її структурні підрозділи такий статус отримали. Це дає право бронювати до 50% військовозобов’язаних працівників, а за окремим погодженням – навіть до 100% у виняткових випадках.

На практиці бронюванню в залізничній сфері підлягають насамперед ті категорії персоналу, без яких неможливо підтримувати безперервну роботу транспорту. За інформацією АТ «Укрзалізниця», близько 80% її співробітників належать до критично важливих для перевізного процесу (локомотивні бригади, машиністи локомотивів, помічники, чергові по станціях, диспетчери, колійники, енергетики, електромеханіки, сигналісти, оглядачі вагонів та інші працівники служби руху і інфраструктури). Саме ці посади бронюються в першу чергу. Решта 20% персоналу – адміністративні чи допоміжні працівники – можуть мобілізуватися на загальних підставах, якщо вони не потрапляють під бронь.

Крім належності до критичного підприємства, висуваються й додаткові вимоги до самого працівника, що бронюється. Зокрема, уряд у 2023–2024 роках запровадив норму про рівень зарплати заброньованих: середня зарплата такого співробітника має бути не менша визначеного порогу (щоб підприємства не бронювали фіктивних працівників). Станом на кінець 2024 року поріг зарплати встановили на рівні 20 000 грн. Працівник не повинен мати дисциплінарних порушень, а посада – відповідати військово-обліковій спеціальності, яка не є наддефіцитною в ЗСУ. Всі ці критерії перевіряються при розгляді списків. Таким чином, бронюються кваліфіковані фахівці залізниці, від яких залежить виконання критичних завдань інфраструктури.

Роль роботодавця (Укрзалізниці) в процесі бронювання

Роботодавець відіграє основну роль у ініціюванні та реалізації бронювання співробітників. На прикладі Укрзалізниці можна виокремити такі аспекти:

Ідентифікація потреби. Керівництво та кадрові служби підприємства постійно моніторять ситуацію з кадрами. Під час війни багато залізничників пішли до війська, дехто виїхав за кордон або був поранений під час обстрілів інфраструктури. Укрзалізниця відчуває нестачу певних спеціалістів. Тому компанія сама зацікавлена визначити, кого з наявних працівників потрібно убезпечити від призову, аби не зірвати перевезення. Роботодавець аналізує, які посади є дефіцитними і критичними для безпеки руху.
Підготовка обґрунтувань. Укрзалізниця готує пакет документів для уряду: списки з переліком працівників і обґрунтуванням, чому кожен з них необхідний для функціонування залізниці в особливий період. В обґрунтуванні роботодавець посилається на критерії критичної інфраструктури, мобілізаційні завдання, показники укомплектованості штатів (наприклад, що бригади машиністів укомплектовані лише на 76%, і відсутність ще одного працівника зробить ситуацію небезпечною).
Взаємодія з органами влади. Представники Укрзалізниці (відділ по роботі з органами влади – GR) тісно співпрацюють з Міністерством інфраструктури та Міністерством економіки, щоб погодити бронювання. Фактично роботодавець є ініціатором броні і «лобіює» інтереси своїх працівників перед державою. Як відзначалося керівництвом, команди HR та GR УЗ доклали зусиль, щоб отримати рішення про бронювання 80% працівників.
Виконання формальностей. Після отримання наказів Мінекономіки про відстрочку, роботодавець доводить рішення до працівників (щоб ті знали про свій статус) і до військкоматів. Кадрові служби забезпечують оформлення броні – видачу кожному заброньованому витягу з наказу про бронювання. Цей документ працівник повинен мати, щоб у разі потреби підтвердити право на відстрочку. Також роботодавець надсилає до ТЦК повідомлення для постановки на спеціальний облік (як згадувалося раніше).
Контроль і продовження. Укрзалізниця контролює терміни дії бронювань. За кілька тижнів до завершення відстрочки роботодавець готує і подає нові списки на продовження броні. Наприклад, якщо бронь діє до 31 березня, вже в лютому підприємство формує оновлений список. Є випадки, коли майже всіх залізничників було заброньовано, окрім незначної кількості, і додаткові списки подавалися на повторне бронювання буквально в останні дні перед спливом строку. Таким чином роботодавець несе відповідальність, щоб жоден критично важливий співробітник не залишився без захисту від мобілізації.

Отже, роль роботодавця – ініціювати бронювання і довести його до кінця, захищаючи кадри. Без активної позиції Укрзалізниці тисячі залізничників могли б бути призвані, що поставило б під загрозу перевезення. Взаємодія роботодавця з державою гарантує баланс між потребами фронту і потребами економіки.

Якщо працівник отримав повістку, а роботодавець подає на бронювання

Складною є ситуація, коли працівник залізниці вже отримав повістку з військкомату, але підприємство планує (або вже подало) його на бронювання. Тут можливі різні стадії мобілізаційного процесу, і від цього залежить, що робити:

Якщо заброньований працівник отримав повістку, йому все одно слід з’явитися до ТЦК та підтвердити своє право на відстрочку.

Отримано повістку для уточнення облікових даних або на медкомісію. Такі повістки ще не означають негайного призову – вони видаються для звірки даних чи проходження ВЛК (військово-лікарської комісії). На цьому етапі бронювання ще можливе. Юристи зазначають, що до моменту отримання бойової повістки (на відправку до військової частини) підприємство може встигнути оформити бронь. Працівнику в цей період варто повідомити роботодавця про повістку і переконатися, що подані документи на бронювання розглядаються. З’явившись до ТЦК, слід повідомити, що подано на бронь, можливо, надати лист від підприємства чи копію списку. ТЦК може відправити такого працівника на медкомісію – це законно і не суперечить бронюванню. Важливо: якщо процес бронювання завершиться успішно, до видачі наказу про мобілізацію працівник отримає відстрочку.
Отримано мобілізаційне розпорядження (бойову повістку). Це вже наказ прибути на відправку до війська, фінальна стадія мобілізації. Якщо залізничник отримав таку повістку, а бронювання ще не оформлене і не затверджене до цього моменту, то, на жаль, вже запізно. Законодавство не передбачає бронювання після вручення бойової повістки. Навіть якщо підприємство подало документи раніше, але рішення про бронь не встигли ухвалити, отримання працівником розпорядження про призов скасовує можливість відстрочки. В такому разі працівник зобов’язаний з’явитися для відправки, і бронь вже не матиме сили. Єдиний варіант – якщо військова частина добровільно відпустить такого працівника назад (що малоймовірно) або суд визнає призов незаконним. Відомий випадок, коли на Івано-Франківщині залізничник оскаржив у суді своє призовне розпорядження, бо мав чинну бронь, і суд скасував рішення ТЦК. Але якщо броні нема (не затверджена вчасно), юридично працівник вже підлягає службі.

Рекомендація: роботодавець не повинен доводити до ситуації бойової повістки – краще випереджувати із бронюванням. Зі свого боку, працівник, отримавши будь-яку повістку, має одразу повідомити керівництво і з’ясувати, чи включений він до списків на бронь. Якщо ні – можливо, компанія терміново підготує подання, поки йде медкомісія. У будь-якому разі, ігнорувати повістку не можна, навіть заброньованому. Потрібно прибути в ТЦК у зазначений час і місце, маючи з собою документи, що підтверджують бронювання (або хоча б довідку, лист від Укрзалізниці про подання на бронь). На місці слід пред’явити ці докази. Як радять юристи, бажано також направити копії підтверджуючих документів рекомендованим листом на адресу військкомату– щоб зафіксувати, що ТЦК поінформований. У разі, якщо військкомат проігнорує бронь і все ж спробує призвати працівника, такі дії можуть бути оскаржені як протиправні.

Підсумовуючи: бронювання має бути оформлене до мобілізації конкретної особи. Після фактичного призову «бронь» реалізувати практично неможливо, тому важлива своєчасність і злагодженість дій працівника і роботодавця.

Отримуйте бронь законно

Бронювання працівників залізничного транспорту під час мобілізації – необхідний та комплексний механізм балансування між оборонними потребами держави та функціонуванням критичної інфраструктури в тилу. Актуальні закони України та постанови уряду надають можливість стратегічним підприємствам, таким як «Укрзалізниця», зберегти свій кадровий потенціал для виконання завдань у сфері критичної інфраструктури навіть в умовах воєнного часу. Для успішного бронювання важливо дотримуватися встановленої процедури: підготувати обґрунтовані списки, своєчасно подати їх до відповідних органів, отримати рішення Мінекономіки та оформити відстрочку у військкоматі. Працівники-залізничники, зі свого боку, мають знати свої права і обов’язки: бронь дає їм право на відстрочку, але не звільняє від необхідності реагувати на повістки та підтримувати зв’язок з ТЦК.

Злагоджена співпраця роботодавця і працівників, дотримання нормативних вимог та оперативне вирішення спірних ситуацій – запорука того, що залізнична сфера продовжить надійно працювати навіть в умовах мобілізації. Бронювання важливих залізничників допомагає втримати кваліфіковані кадри на своїх місцях, що в підсумку посилює обороноздатність країни із середини – через безперебійне забезпечення армії та економіки залізничними перевезеннями. Це яскравий приклад того, як кожен на своєму фронті – військовому чи цивільному – наближає спільну перемогу.

Джерела: нормативно-правові акти (Закони України, постанови КМУ № 76 (2023), № 492 (2024) тощо), офіційні роз’яснення Міністерства оборони, публікації ЗМІ (РБК-Україна, 24 канал, ТСН, Rail.insider), судова практика.