Громадяни України найчастіше оформлюють посвідку на проживання в країнах Європи

Українці, які переїжджають до Євросоюзу, починають розглядатись там як конкурентоспроможна робоча сила. Про це заявив Андрій Гайдуцький, доктор економічних наук.

За його словами, за період з 2012 по 2015 рік кількість видів на проживання, які оформили українці в європейських країнах, зросла більш ніж утричі та становила 500 тисяч документів. При цьому середня кількість звернень (тобто з урахуванням усіх іноземних громадян) зросла лише на 20 відсотків. Статистика видачі громадянств за аналогічний період ще більш показова: якщо загалом кількість зросла на 1 відсоток, то серед громадян України – утричі.

За кількістю заяв на отримання посвідки на проживання українці опинилися в ТОП-5 у десяти з 28 європейських країн, а загалом по Європейському союзу вийшли на перше місце. Поліпшилися, що закономірно, і показники громадянства: якщо раніше українці були на 21 місці, то до 2015 року піднялися на восьме.

За словами Андрія Гайдуцького, отримання посвідки на проживання українцями найчастіше пов’язане з інвестиційною діяльністю, підприємництвом та «стартап-візами».

Інвестиційна політика в європейських країнах може відрізнятися лише мінімальним розміром капіталу, що інвестується – він коливається від 70 тисяч до двох мільйонів доларів. Подібні інвестиційні програми працюють у Франції, Італії, Ірландії, Нідерландах, Данії, Великобританії, Іспанії, а також на Кіпрі. Переваги такої політики є очевидними: наприклад, Кіпр лише за 2016 рік зумів залучити близько 4 мільярдів євро, а це приблизно 20 відсотків ВВП країни.

Щодо України, то подібна статистика для неї радше тривожний сигнал, ніж привід порадіти за співвітчизників. Відтік робочої сили рано чи пізно призведе до відчутного дефіциту на національному ринку праці, адже нинішні показники далеко не межа. За результатами проведеного нещодавно соціологічного опитування, близько 35 відсотків наших співвітчизників не проти назавжди залишити країну за зручної нагоди, а 35 відсотків – це більше третини всього населення. Таким чином, українська влада вже сьогодні зіткнулася з необхідністю вжити комплексних заходів щодо запобігання відтоку працездатного населення. Відповіді на питання, які заходи будуть оптимальними, немає – ними може виявитися як перегляд політики компенсації за працю, так і модель інвестиційної політики.