Гарантії безпеки чи небезпечна ілюзія: історія та сучасні уроки Будапештського меморандуму
Склалось так, що держава добровільно віддає третій за величиною ядерний арсенал у світі – в обмін на обіцянки її безпеки. Саме це сталося у 1994 році, коли було підписано Будапештський меморандум. Він мав гарантувати суверенітет і територіальну цілісність України. Але чи спрацювали ці гарантії? Чому меморандум досі викликає стільки дискусій?
Хто підписав Будапештський меморандум
5 грудня 1994 року у Будапешті лідери чотирьох держав підписали документ:
- Від України – Леонід Кучма
- Від Росії – Борис Єльцин
- Від США – Білл Клінтон
- Від Великої Британії – Джон Мейджор
Окремі, аналогічні меморандуми також підписали з Білоруссю та Казахстаном.
Хто віддав ядерну зброю України і на яких умовах?
Після розпаду СРСР Україна успадкувала третій за розміром ядерний арсенал у світі. У період 1992–1994 років українське керівництво, у співпраці зі США та Росією, погодилося передати зброю в обмін на:
- Запевнення у повазі до суверенітету й недоторканності кордонів
- Утримання від сили та економічного тиску
- Фінансову й технічну допомогу (з боку США)
- Часткове списання боргів (з боку Росії)
Таким чином, ядерну зброю України передала добровільно, завершивши роззброєння у 1996 році.
Чим відрізняється меморандум від договору?
Меморандум — це не юридично зобов’язуючий договір. Це політичне зобов’язання, без механізму примусу та санкцій у разі порушення. Основні відмінності:
- Не ратифікується парламентами
- Не створює юридичних зобов’язань
- Не передбачає відповідальності за порушення
У тексті Будапештського меморандуму використано слово “запевнення”, а не “гарантії”. Це означає, що його дія базується на політичній довірі, а не на юридичному зобов’язанні.
На який строк укладено Будапештський меморандум?
Формально — безстроково. Його дія мала тривати, доки Україна дотримується без’ядерного статусу.
Сучасне значення: війна, зрада і міжнародні наслідки
У 2014 році Росія анексувала Крим та розпочала агресію на Донбасі. У 2022 році — повномасштабне вторгнення. Це грубе порушення зобов’язань, закріплених у меморандумі.
Однак, оскільки документ не передбачав санкцій, жодна з країн-гарантів не була юридично зобов’язана військово втручатися. США та Британія обрали шлях:
- Політичної та фінансової підтримки
- Санкцій проти Росії
- Постачання зброї й розвідданих
Що кажуть правники і дипломати?
Міжнародне право визнає меморандум політичним інструментом, а не юридичним договором. Але це не скасовує моральної відповідальності підписантів. Україна неодноразово ініціювала консультації у рамках меморандуму, зокрема у 2014 та 2022 роках — але безрезультатно.
У лютому 2022 року президент Зеленський заявив: якщо механізм меморандуму не буде активовано, Україна вважатиме, що “всі пакетні рішення 1994 року підлягають сумніву”.
Уроки для всього світу
- Підрив довіри до міжнародних гарантій. Приклад України змушує інші країни ставити під сумнів обіцянки світових держав.
- Ускладнення нерозповсюдження ядерної зброї. Після цього випадку потенційні ядерні держави навряд чи добровільно відмовляться від зброї.
- Посилення курсу України на НАТО. Після 2014 року Україна прагне справжніх, а не паперових гарантій.
Будапештський меморандум став моральним аргументом у підтримку України: вона зробила вибір на користь миру — і світ має їй допомогти.
Висновок
Будапештський меморандум — це приклад амбіційного, але слабкого інструменту міжнародної безпеки. Він став формальним запевненням, яке в критичний момент не зупинило агресора. Україна отримала досвід дипломатичної наївності, але також — міжнародну підтримку, яка базується на її миролюбному виборі у 1994 році.
Цей документ залишиться уроком для всього світу: запевнення без реальних гарантій — лише ілюзія безпеки.
Джерела:
Будапештський меморандум (текст і аналіз);
Історичні домовленості про ядерне роззброєння України;
Міжнародно-правові коментарі щодо його статусу.
Опублікувати коментар