Незаконне збагачення (ст. 368-5 КК України): основні ознаки складу злочину та судова практика
Як народилася «антикорупційна» стаття
Незаконне збагачення — це кримінальне правопорушення, передбачене статтею 368-5 Кримінального кодексу України.
Його суть — у набутті державним службовцем активів, вартість яких значно перевищує його законні доходи, без доведеного джерела походження.
Норма має непросту історію: після гучного скасування Конституційним Судом у 2019 році її відновили в оновленій, більш чіткій редакції. Тепер акцент зроблено не на «доходах без пояснення», а на факті набуття необґрунтованих активів.
Склад злочину: чотири основні елементи
Об’єкт і предмет
Об’єктом є суспільні відносини у сфері доброчесності державної служби, а предметом — необґрунтовані активи, тобто гроші, майно чи права, які не мають законного джерела.
Поріг відповідальності — перевищення 6500 неоподатковуваних мінімумів (понад 13 млн грн).
Об’єктивна сторона
Набуття у власність активів, вартість яких перевищує законні доходи, — саме цей факт і формує склад злочину.
Доведення ґрунтується на аналізі декларацій, банківських операцій, майнових угод і способу життя.
Суб’єкт
Спеціальний: службові особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Йдеться про суб’єктів декларування за Законом «Про запобігання корупції».
Суб’єктивна сторона
Форма вини — прямий умисел. Суб’єкт усвідомлює, що набуває активи незаконного походження, і діє з метою приховати їх джерело.
Таблиця: порівняння старої та нової редакцій ст. 368-5
| Критерій | До 2019 р. | Після 2019 р. |
|---|---|---|
| Предмет доведення | Незаконне походження доходів | Набуття необґрунтованих активів |
| Межа перевищення | Розмита («значна різниця») | Чітка — 6500 НМДГ |
| Санкція | 3–5 років позбавлення волі | 5–10 років позбавлення волі |
| Судова практика | Відсутність усталеної | Чіткі критерії оцінки вартості активів |
| Правове значення | Тлумачення «доходів» суперечливе | Підхід зміщено на факт набування активів |
Судова практика: як тлумачать статтю суди
Вищий антикорупційний суд (ВАКС)
- Вирок від 2023 р. — службовець НАБУ звинувачувався у придбанні нерухомості через посередників. Суд указав: якщо активи оформлені на третіх осіб без доказів законного джерела коштів — це формує ознаки необґрунтованості.
- Виправдувальний вирок (2024 р.) — слідство не довело зв’язок між збільшенням активів та фактичним доходом службовця, а тому відсутній склад злочину.
Позиція Верховного Суду
У 2023 році Касаційний кримінальний суд зазначив, що сам факт наявності дорогого майна без доказів доходу не є достатнім, якщо не встановлено умислу на приховування походження.
Водночас, якщо особа не змогла пояснити джерело активів та надала суперечливі показання — це свідчить на користь вини.
Розслідування та докази
- Підслідність — НАБУ, процесуальне керівництво — САП.
- Основні докази: електронні декларації, банківські виписки, реєстри нерухомості, фінансові моніторинги.
- Додаткові механізми: цивільне позовне стягнення необґрунтованих активів у дохід держави (за Законом «Про запобігання корупції»).
Судова практика: реальні приклади застосування ст. 368-5 КК України
1. Виправдання через недоведеність джерела активів (справа ВАКС, 2023 р.)
Колишнього керівника державного підприємства звинуватили у придбанні автомобіля преміум-класу, вартість якого перевищувала його офіційні доходи більш ніж у 15 разів. Сторона обвинувачення наполягала, що це — класичне незаконне збагачення.
Втім, суд встановив, що авто було куплено на гроші матері обвинуваченого, задекларовані нею ще кілька років тому. Оскільки джерело коштів підтверджено документально, суд визнав відсутність складу злочину.
2. Обвинувальний вирок: декларації як доказ умислу (справа ВАКС, 2024 р.)
Посадовець обласного управління держагентства придбав дві квартири та ділянку, не задекларувавши їх у річній декларації. Вартість активів перевищила 17 млн грн, і жодних підтверджених джерел фінансування не виявлено.
ВАКС дійшов висновку, що службовець усвідомлював незаконне походження активів і свідомо не задекларував їх. Йому призначено покарання у вигляді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
3. Рішення Верховного Суду: активи, оформлені на родичів (постанова ККС ВС, 2025 р.)
У справі щодо голови райради суд розглядав питання набуття активів через близьких осіб. Обвинувачення стверджувало, що маєток і транспорт були оформлені на дружину та тестя.
Верховний Суд зазначив: якщо родичі не мають власних доходів, достатніх для придбання таких активів, а службовець користується ними фактично, — це є підставою для кваліфікації за ст. 368-5 КК України.
Справу повернуто до ВАКС для нового розгляду з уточненням джерел фінансування.
Закон, що вимагає точності
Стаття 368-5 КК України — одна з найскладніших для доказування, але водночас і найважливіших у боротьбі з корупцією.
Ключова ідея — службовець має жити в межах своїх законних доходів.
Підхід судів стає все більш чітким: потрібно довести і набуття, і умисел.
А це вимагає професійності, послідовності та уваги до деталей — те, про що нагадують поради досвідчених юристів.
Додаткові джерела інформації
- Кримінальний кодекс України (стаття 368-5 — Незаконне збагачення)
- Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК): Пояснення щодо необґрунтованих активів
- Вищий антикорупційний суд (ВАКС): Судові рішення у справах про незаконне збагачення
Опублікувати коментар