Українська фармація: ➤ шлях до ринків ЄС та Азії

Цей матеріал створено у межах співпраці з аптечною мережею Медичної Академії міста Дніпро.

Українська фармацевтична галузь давно перестала бути «тінню» великих європейських гравців. Сучасні заводи, власні лабораторії, контроль якості, що відповідає європейським стандартам, і десятки препаратів, які вже продаються за кордоном, – усе це свідчить: ми готові до більшого. Але щоб закріпитись на ринках ЄС і Азії, одного бажання мало. Потрібно розуміти правила гри, вимоги до реєстрації, логістику та специфіку місцевого попиту.

Де ми зараз і що вже зроблено

За останні десять років фармацевтика в Україні змінилася кардинально. Понад 100 виробництв мають сертифікацію GMP (Good Manufacturing Practice), що фактично прирівнює їх до заводів у Німеччині чи Франції. Це результат масштабної модернізації, де компанії інвестували у вентиляційні системи, стерильні зони, автоматизовані лінії фасування та системи контролю якості.

Великі виробники: «Фармак», «Дарниця», «Артеріум», «Біофарма», «Індар» – уже активно експортують продукцію до десятків країн. Наприклад, українські антибіотики мають попит у Грузії, Казахстані, Молдові; кардіологічні препарати – у країнах Балканського регіону. Це свідчить, що українська фармація поступово відвойовує довіру міжнародного ринку.

Та головний резерв – у Європі та Азії. ЄС потребує генериків, які допомагають знизити вартість лікування, а країни Південно-Східної Азії активно імпортують якісні препарати середнього цінового сегмента. Саме тут українські компанії мають шанс вирости з регіональних постачальників до глобальних партнерів.

Європейські вимоги: складно, але реально

Ринок Європейського Союзу один з найжорсткіших у світі. Кожен препарат має пройти реєстрацію у Європейському агентстві з лікарських засобів (EMA) або у національних агентствах конкретних країн. Для цього потрібно надати результати клінічних випробувань, докази стабільності серій, протоколи безпеки. Усе – згідно з директивами ЄС, які не залишають місця для компромісів.

Однак компанії, які вже пройшли цей шлях, визнають: головне – дотримуватись послідовності. Спершу сертифікація GMP, потім підготовка досьє препарату, переклади технічної документації та залучення локального партнера, який має досвід подання заявок до регуляторних органів. Без цього процес може розтягнутись на роки.

Європейський ринок віддає перевагу стабільним і надійним брендам. Тому важливо працювати над репутацією: брати участь у галузевих виставках, публікувати результати досліджень у міжнародних журналах, залучати європейських консультантів. Це допомагає побудувати довіру, яку не можна купити жодним маркетингом.

Експортний потенціал української фармації

Азійський напрямок: де простіше почати

Азія – це величезний і дуже різноманітний ринок. Індія, В’єтнам, Індонезія, Філіппіни, Таїланд – кожна з цих країн має власні регуляторні вимоги, споживчі звички та уявлення про медицину. Але спільне одне: вони активно шукають постачальників якісних ліків за доступною ціною. Саме тут українські препарати виглядають переконливо, бо поєднують європейську якість і конкурентну вартість.

Вихід на азійські ринки потребує не лише перекладу етикетки, а й адаптації до локальних очікувань. У країнах Південно-Східної Азії популярні сиропи, розчини, трав’яні добавки; у Кореї цінують упаковку, дизайн і зручність дозування. Українським виробникам варто вивчати місцеві ринки, тестувати формати, залучати маркетингових консультантів із регіону.

Деякі компанії вже зробили перші кроки. Наприклад, постачання в’єтнамським дистриб’юторам антисептичних розчинів і вітамінних комплексів показало, що українська продукція може витримати конкуренцію навіть із китайськими виробниками. Ринок величезний, але вимагає гнучкості та терпіння.

Як виходити на зовнішні ринки

Вихід на міжнародну арену – це не лише папери та сертифікати, а насамперед стратегія. Потрібно одночасно розуміти логістику, реєстраційні процеси, маркетинг і фінансові ризики. Вдалий старт часто починається не з продажів, а з правильних контактів.

участь у міжнародних виставках (CPhI Worldwide, Arab Health, Pharma Asia)
співпраця з торговими палатами та асоціаціями експортерів
створення англомовного сайту з детальним каталогом препаратів
налагодження контактів із локальними дистриб’юторами або аптечними мережами

Також не слід недооцінювати роль держави. Українські торгові представництва за кордоном можуть стати майданчиком для презентацій брендів, а участь у програмах підтримки експорту (як-от UkraineInvest чи Офіс з просування експорту) реально спрощує шлях компанії на закордонні ринки.

Українська фармація має всі передумови для прориву: сильну наукову базу, гнучке виробництво, сучасні технології та відданих своїй справі фахівців. Світ поступово відкривається до нових гравців, і зараз саме час, щоб Україна посіла гідне місце серед них. Успіх на зовнішньому ринку – це не питання випадку, а результат системної роботи, у якій якість, довіра й послідовність грають вирішальну роль.